7 листопада 2017 року о 09.30  в Жидичинському монастирі Святителя Миколая Чудотворця за адресою: с. Жидичин, вул. Ковельська,1  відбудеться особливе богослужіння освячення ікони, яка охоронятиме нотаріусів.

          У храмі монастиря з'явилася нова ікона - образ святих мучеників Маркіяна та Мартирія. Образ був виготовлений спеціально на замовлення нотаріусів відділення Нотаріальної палати України у Волинській області, які отримали на це благословення архимандрита Константина, намісника чоловічого Жидичинського монастиря.

         На урочисту церемонію в храмі Святителя Миколая Чудотворця запрошені представники нотаріальної спільноти на чолі з головою відділення Нотаріальної палати України у Волинській області Наталії Курти, а також начальником Головного територіального управління юстиції у Волинській області Валентина Кухарика.

       Священнослужителі звершать чин освячення ікони християнських мучеників Маркіяна та Мартирія, шанованих як небесних покровителів нотаріусів. Варто зазначити, що в Україні це ініціатива втілюється вперше.       

Довідково:

Християнські мученики Маркіян і Мартирій, постраждалі при імператорі Констанції II (IV століття), шануються в православної і католицької церкви.

Візантійські юристи і особливо нотаріуси, рахували своїм покровителем святих мучеників Маркіяна і Мартирія, яким молились для успіхів на юридичній ниві.

Виявилося, ще у Візантії святом юристів був день святих нотарів. Під час правління Костянтина Мономаха помітно відроджувалася вища освіта. Ним була заснована в 1045 році Вища Школа з двома факультетами - юридичним і філософським. Особливо пишно відзначався тоді свято юристів - день пам'яті святих нотарів Маркіяна і Мартирія. За православним календарем цей день припадає на 7 листопада або 25 жовтня по церковним календарем.                                                                                                                              

ІСТОРИЧНИЙ ЕПОС

   З житія Димитрія Ростовського відомо, що Маркіян і Мартирій служили  в Константинопольському соборі. Маркіян був читцем, а Мартирій іподияконом; обидва вони несли також послух в якості нотаріїв у Патріарха Павла Сповідника. Аріани вигнали і таємно стратили праведного Патріарха Павла, а кафедра його була передана єретику Македонію. Його прислужники намагалися залучити святих Маркіяна і Мартирія на свою сторону лестощами, пропонували золото, багаті маєтки, обіцяли архієрейські кафедри. Але всі зусилля аріан були марні. Тоді вони пригрозили зганьбити святих перед імператором, залякували тортурами і смертю. Але Маркіян і Мартирій твердо сповідували православ'я, заповідане отцями Церкви. Перед смертю мученики піднесли до Господа гарячу молитву: «Господи Боже, Ти створив невидимо серця наші, Ти влаштовуєш всі справи наші, прийми з миром душі рабів Твоїх, бо ми вмираємо за Тебе, як овечки на заклання, ми радіємо, що такою смертю йдемо з цього життя заради Твого Імені. Сподоби ж нас бути причасниками вічного життя у Тебе, Джерела життя ». Після молитви мученики з тихою радістю схилили голову під меч нечестивих. Святі тіла їх були благоговійно поховані православними християнами. Пізніше, за вказівкою святого єпископа Іоанна Златоуста, мощі святих мучеників були перенесені в спеціально побудовану церкву. Від багатьох недуг зцілялися тут віруючі по молитвам святих, на славу Єдиної Живоначальної Трійці.

          Нотаря (одна з архаїчних форм слова «нотаріус») були особливі чиновні люди, які перебувають на службі при храмі Св. Софії в Константинополі. Церковний нотаріат був організований як установа для потреб церковного управління, але незабаром церква виводить його в область світського життя, і призначає нотаріусів для мирян, для вирішення справ, які не стосуються церковної сфери. Розвиток церковного нотаріату йде набагато інтенсивніше і набагато раніше світського він досягає свого бюрократичного пристрої, запозиченого за зразком Кесарійський канцелярій. Ієрархічне становище нотаріусів та їх представників настільки ж високо в церковній сфері, як імператорських у світській. Згодом, у світській області нотаріат остаточно встановлюється в якості посади, яка призначається і керованої верховною владою держави, лише в половині ХI століття. У церковній же сфері це відбулося в половині VIII століття і, таким чином, церковний нотаріат на три століття випередив розвиток світського.

    Що входило в компетенцію церковних нотаріусів? З книги М. Ляпидевского «Історія нотаріату» відомо, що нотаріуси були присутні при єпископів під час бесіди з народом і записували їх стенографічних. В епоху гонінь вони тим же способом записують все, що говорили мученики і сповідники віри перед своїми суддями, і передавав це науки віруючим. З того ж твору ми можемо дізнатися про те, як Блаженний Августин на соборі застерігає народ наступними словами: «Церковні нотаріуси записують все, що ми говоримо і все що ви говорите; ні моя мова, ні ваші вигуки не пропадуть безслідно, бо вносяться в церковні акти ». У нотаріуси обиралися люди не тільки спеціально знайомі з стенографічним мистецтвом, а й відрізнялися особливими моральними якостями і освітою. На скільки високо було їхнє становище в церковній ієрархії, видно з того, що з-поміж них обиралися не тільки в єпископи, але навіть тата. Необхідно кілька слів сказати і про інших документах, що виходили з-під пера церковних нотарів. Представники корпорації нотаріусів повинні були складати акти відпущення рабів на волю, що відбувався в церкві. Крім того, вони писали контракти, що укладаються представниками різних церковних установ, монастирів, притулків і ін. Від імені останніх. Деякі документи, як, наприклад, дарчі на користь церкви, для повідомлення їм публічного значення церковні нотаріуси представляли до судових установ. Що стосується формальної сторони документів, писалися вони в формі, яка вживалася в світських судах, тобто в найдокладнішій викладі всього, що відбувалося. Однак, як вже було сказано, церква розширила практичне значення, створеного нею нотаріату і стала постійно виводити його в область світського життя, виділяючи в значній кількості «нотаріусів для мирян». 

Інформація надана відділенням НПУ у Волинській області