30 червня 2017

Розмір шрифту: Аб Аб Аб

З 8 по 9 червня у Мінську (Республіка Білорусь) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Позасудовий захист прав фізичних та юридичних осіб: сучасний стан і перспективи розвитку нотаріату». На запрошення Президента Нотаріальної палати Республіки Білорусь (РБ) Наталії Борисенко у ній взяла участь делегація Нотаріальної палати України (НПУ) у складі Президента НПУ Володимира Марченка, члена Ради НПУ - голови відділення НПУ в Одеській області Тетяни Левенець, членів Комісії НПУ з міжнародного співробітництва - нотаріусів Олександра Красногора та Валентини Ваврищук.

Конференції відзначилася високим рівнем її організації та проведення і відбулася за участі міністра юстиції, представників Адміністрації Президента, Постійної комісії з питань законодавства та державного будівництва Національних зборів Білорусії.

Серед учасників були президенти, віце-президенти та члени Рад нотаріатів Німеччини, Литви, Польщі, України,  Румунії, Сербії, Андорри, Росії та Казахстану, представники нотаріатів Англії, Угорщини, Болгарії, Латвії, Вірменії, Молдови і Туреччини.

У ході конференції та обговорення її актуальних питань, представники нотаріатів Німеччини, Андорри, України, Англії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Росії та Вірменії торкнулися нормативного визначення предметної компетенції нотаріату в їхніх країнах і перспектив її розширення.

Володимир Марченко, президент НПУ, у своєму виступі поінформував учасників про основні здобутки реформування української нотаріальної системи, зазначивши, що існуюча в Україні організація нотаріату є унікальною з огляду на універсальність її багатофункціональної структури. Так, українські нотаріуси, поряд з державними реєстраційними органами, кваліфіковано, грамотно и повноцінно виконують усі функції у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Іншим революційним етапом реформування нотаріату стало надання нотаріусам повноважень у сфері реєстрації бізнесу. На черзі – передача повноважень з реєстрації актів цивільного стану, впровадження інституту нотаріальної медіації.

Він зазначив, що ефективність нотаріату у кожній країні залежить від консолідації спільних зусиль державних органів юстиції і професійного самоврядування нотаріусів, чіткого розмежування їх повноважень у сфері здійснення нотаріальної діяльності. «В цьому і є основна ідея Концепції реформування нотаріату в Україні: передати невластиві для держави функції від територіальних органів юстиції до НПУ, запровадивши децентралізацію владних повноважень у сфері нотаріату» - сказав він.

Також В. Марченко акцентував увагу на необхідності об’єднати юридичні професії через самоврядні організації задля захисту професійних прав та гарантій, підвищення рівня взаємоповаги, встановлення толерантності та етичної поведінки по відношенню один до одного. Така співпраця передбачає розробку єдиних стандартів професійної етики для правників,  незалежно від сфери професійної діяльності; єдиних стандартів взаємодії із засобами масової інформації з метою зменшення у мас-медійному просторі інформації, що наносять шкоду іміджу професії адвоката, нотаріуса та інших суміжних з ними професій; організацію спільних заходів просвітнього та науково-практичного спрямування; лобіювання інтересів правничих професій на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування; активну участь у законопроектній діяльності з питань, що стосується захисту інтересів професії тощо.

Слід зазначити, що представники Міністерства юстиції,  Адміністрації Президента РБ та Нотаріальної палати Білорусі в контексті виступу пана Марченка висловили побажання щодо активізації співробітництва з метою впровадження в Білорусії українського досвіду у сфері реєстрації бізнесу.

Однією з актуальних тем, що обговорювалась під час конференції було питання використання інформаційних технологій в нотаріальній практиці. Доповідачі з Австрії, Німеччини, Болгарії та Румунії розповіли про впровадження в їхніх країнах єдиної інформаційної системи нотаріату, зокрема, електронних нотаріальних реєстрів та документів. У цьому контексті Володимир Примаченко, член правління Федеральної нотаріальної палати ФРН, доктор юридичних наук, повідомив, що Німеччина до 2020-2022 року повністю відмовиться від паперових архівів, і усі документи будуть створюватися та зберігатися в  електронному вигляді. Держава готова витратити на це більше 60 мільйонів євро, тоді як витрати громадянина за реєстрацію нотаріальної дії складатимуть усього 5-6 євро.

В ході кулуарних розмов учасники ділились своїми досягненнями в області інформаційних технологій. Було з’ясовано, що у більшості з присутніх на форумі країн в тій або іншій формі вже використовуються продукти ІТ в нотаріальній практиці. Наприклад, у Литві, Білорусі, Росії функціонують реєстри вчинення нотаріальних дій, утримувачами яких є національні нотаріальні палати.   

У другий день міжнародного заходу було організовано два «круглих стола», на яких були обговорені актуальні питання професійної етики нотаріусів та сучасних інформаційних технологій у нотаріаті. Доповідачі ознайомили присутніх з чинними в їхніх країнах правилами нотаріальної етики, існуючими проблемами та запропонували шляхи розвитку й вдосконалення норм поведінки, спрямованих на підтримку авторитету професії нотаріуса,  довіру до нього громадян і суспільства.

Від української делегації з доповіддю про норми професійної етики нотаріусів, що були визначені та затверджені у «Правилах професійної етики нотаріусів України» виступив Олександр Красногор.

Під час дискусій були обговорені особливості правил професійної етики у різних країнах, види відповідальності нотаріусів та дисциплінарних стягнень, що застосовуються до них. Наприклад, за порушення національних правил етики у деяких країнах використовується такий захід впливу як штраф, що стягується на користь палати як органу самоврядування нотаріусів. Окрім звичайних зауважень (як в Україні), існують суворі зауваження, попередження, тимчасове зупинення діяльності нотаріуса, позбавлення права працювати нотаріусом.  Також є країни (наприклад  Латвія), де дисциплінарні санкції застосовуються не лише до нотаріусів, а й до працівників нотаріальних контор – помічників, асесорів, аж до звільнення. В деяких країнах заходи адміністративного впливу (санкції) застосовуються виключно до нотаріусів (Казахстан), при цьому санкції торкаються не тільки порушень при здійсненні професійної діяльності, а й дисципліни сплати членських внесків. У Латвії та Литві в разі несплати членських внесків до нотаріальної палати за останні 3 місяці, нотаріуса позбавлять права працювати.

Серед інших «гострих» питань обговорювалась тема можливої  участі нотаріусів в політичній діяльності. Приміром, якщо безпосередньої заборони у деяких країнах (в т.ч. в Україні) для цього немає, то в інших існують рекомендації не приймати участь в політиці та утримуватися від декларацій лояльності чи підтримки партій і діячів, а в окремих (Латвія) навіть передбачена заборона участі нотаріусів в політиці, оскільки це може вплинути на порушення такого принципу роботи нотаріуса, як незалежність та неупередженість.

Широку аудиторію зібрав також круглий стіл з питання інформаційних технологій в нотаріаті, в якому взяв участь Президент НПУ В.Марченко. З доповідями щодо впровадження ІТ та особливостей їх використання виступили представники нотаріатів Литви, Білорусі й Росії. Президент НПУ В.Марченко ознайомив присутніх з досвідом роботи українських нотаріусів з різними реєстрами. В ході дискусії піднімалося також питання використання технології блокчейн в нотаріальній діяльності.

Загалом, щира, гостинна та дружня атмосфера, яку створили організатори міжнародного заходу, сприяла інтенсивному обміну думками з актуальних питань світового нотаріату та майбутній співпраці нотаріальних палат.