Зустріч Володимира Марченка з пресою, журналістами телеканалу ICTV, відбулася у приміщенні Нотаріальній палати України сьогодні, 19 січня 2017 року.

Засоби масової інфорфмації цікавить питання правових наслідків та реальної можливості осіб органів місцевого самоврядування у селищах міського типу вчинювати дії щодо оформлення спадщини. Чи справді проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оформлення спадщини у селищах міського типу)» є таким позитивним та спрямований на спрощення процедури оформлення спадщини у селищах міського типу? 

"Запровадження змін, передбачених проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оформлення спадщини у селищах міського типу)» (реєстр. №  5320),  не зменшить часові та грошові витрати громадян на оформлення права на спадщину та на реєстрацію прав на успадковане нерухоме майно" - говорять Володимир Марченко та Марія Шапченко.

По-перше, законопроект є свідчення популізму та навряд чи стосується інтересів громадян з точки зору істинного забезпечення їх прав та законних інтересів  у сфері спадкування. 
   Ніякого спрощення самої процедури оформлення спадкових прав з урахуванням того, що кількість документів, необхідних для оформлення спадщини на різні види спадкового майна  не зменшиться.  Щоб зібрати усі документи для оформлення спадщини, спадкоємець має  неодноразово виїздити з селища (наприклад, до Бюро технічної інвентаризації, Держземагенства, Державної міграційної служби, до експертів-оцінювачів  тощо). Тому не можна говорити про здешевлення  процедури оформлення спадщини уповноваженою посадовою особою у  порівнянні з оплатою за вчиненням цих дій нотаріусом. 

По друге, підпадає під сумнівом професійність осіб, що будуть уповноважені на вчинення таких дій.
   Належне оформлення спадщини є складною юридичною процедурою, яка потребує високої кваліфікації у галузі права. Саме тому її виконання покладено державою на нотаріуса, до якого установлено відповідні кваліфікаційні вимоги згідно Законом України «Про нотаріат».
Щодо посадових осіб органів місцевого самоврядування –  законодавством не встановлено жодних кваліфікаційних вимог до посадових осіб органів місцевого самоврядування. Як наслідок –багато помилок, що призведуть до порушення цивільних прав спадкоємців і завдати їм шкоди.
    Слід зауважити, що до посадових осіб органів місцевого самоврядування за вчиненням нотаріальних дій звертатимуться селяни, що є соціально незахищеними - це особи похилого віку, інваліди, малозабезпечені. Тому, у разі порушення прав таких спадкоємців, виникне проблема, вирішити яку буде надто складно або взагалі неможливо.

 По-третє, гостро стоїть питання відповідальності цих уповноважених осіб.
У разі спричинення шкоди уповноваженою посадовою особою органів місцевого самоврядування селищ міського типу, сільських населених пунктах, встановленою за рішенням суду, відшкодування буде відбуватись за рахунок коштів громади селища міського типу, села, за відсутністю жодної особистої матеріальної відповідальності винної посадової особи. Нотаріус у свою чергу несе повну матеріальну відповідальність, тобто відповідає усім своїм майном.

 По-четвер. Хто буде стажуватись та як? На сьогодні, на всю Україну стажується лише 17 осіб, з них - 12 у Сумах, 5 – на всю Україну, а що вже говорити про якість стажування: його відвідування особами, що уповноважені на оформлення спадщини, є фікцією.
Важливим є також той факт, що процедура видачі свідоцтва про право на спадщину передбачає обов’язкове вміння роботи зі Спадковим реєстром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Наразі уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування селищ міського типу, сільських населених пунктах не визначені як компетентні суб’єкти державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

По-п'яте, Міжнародний союз латинського нотаріату, членом якого є Україна, об’єднує національні системи нотаріату латинського типу, до якого входять 89 країн світу, які передбачають, що нотаріат складається з нотаріусів, а не органів місцевого самоврядування тощо та не передбачає створення будь-яких квазінотаріальних органів.
 А відтак, прийняття такого законопроекту не буде сприяти взятим Україною на себе зобов'язанням щодо створення транскордонного надання нотаріальних послуг, яке передбачено ст. 96 Угоди Про асоціацію України з ЄС та Додатком XVI-E переліку зобов'язань України щодо транскордонних послуг (в який включений і нотаріат).
Його прийняття унеможливить приведення у відповідність нашого нотаріату вимогам латинського нотаріату, відповідності та синхронізації з вимогами, встановленими Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу, зокрема Регламентом (ЄС) № 650/2012 Європейського Парламенту та Ради 4 липня 2012 року, яким передбачено, що позасудове оформлення спадщини здійснюється виключно нотаріусом.
      Крім того, наслідком прийняття такого законопроекту може стати припинення членства Нотаріальної палати України у складі Міжнародного союзу нотаріату, який в свою чергу є впливовою, престижною та надзвичайно важливою організацією, що знайде своє відображення у відповідних міжнародних рейтингах України, а також унеможливить повноцінне виконання Україною угоди про асоціацію з ЄС.

 Таким чином, цей законопроект не убезпечить громадян від негативних наслідків при оформленні спадщини органами місцевого самоврядування у селищах міського типу, а навпаки ставить питання про витрачання ще більших коштів, часу та судову тяганину.

Матеріал підготувала:

Леся Арнаутова, 
прес-служба Нотаріальної палати