12 січня 2014 року найактивніші нотарі Житомирщини разом із дітьми провели свої вже III Нотаріальні вечорниці. За усталеною традицією захід було призначено на неділю, що передувала Щедрому вечору і святу Василя та Меланки.
Розпочалося свято різдвяними піснями у виконанні Тетянки та Віри Бочелюк (до слова, пані Віра має вищу юридичну й музичну освіту та напрочуд сильний голос сопрано). Затим до присутніх «…прилетіли ангелята, мов пташата з неба» (Олена Шевчук, Юля Ширяєва, Таня Бочелюк та Саша Доброльожа), котрі піснями та віршами прославляли народження Христа-Спасителя. Не забарився й святковий смачний коровай, що вже став доброю традицією і незмінним атрибутом житомирських Вечорниць. Згодом усіх присутніх було запрошено до святкового столу, а старійшина житомирського нотаріату – нотаріус Малинського районного нотаріального округу Житомирської області, член Комісії з професійної етики НПУ Ірина Василівна Сотніченко прочитала молитву Божу «Отче наш» і привітала діточок та дорослих із Новорічними та Різдвяними святами. З вітальними словом до присутніх звернувся й Голова Житомирського відділення НПУ Віктор Сєтак. Святкове ж дійство було продовжено у формі Різдвяного вертепу.
До хатини господарів (Ніна Пріма та Віктор Доброльожа) завітали щедрувальники: Звіздар (Назар Бочелюк) і його друзі (Ярослав Пріма, Ліза Кулініч, Аня Сєтак, Владислав Муревич, Таня Бочелюк, Олена та Вікторія Шевчук), які заспівали «Добрий вечір тобі, пане господарю» і щедрівками та віршами щиро вітали господарів. Проте діти не були б дітьми, якби не привели із собою… Козу та Цигана!!! Весела й напрочуд енергійна Кізонька (Настя Музиченко) не лише радісно мекала й «пощипувала» всіх присутніх, але й майстерно витанцьовувала. А коли ж почула, що присутній на святі Циган (Олена Котик) після тривалого торгу таки продав Кізоньку господарям... знепритомніла і впала. Циган одразу ж запропонував здерти з неї шкуру, але діти з господарем завадили цьому лиху, покликавши лікаря. На допомогу миттю прибігла не проста медсестра, а помічник знаного лікаря Комаровського (Наталя Гукова), яка почала заповзято рятувати козу, «лікуючи» її і масажем, і качалкою, і уколом величезним шприцом. Бідолашна Кізонька від того лікування утекла, але була враз повернута назад Василем (Олександр Музиченко). Після такого хепі-енду господарі пригостили щедрувальників й усіх маленьких учасників свята цукерками, яблуками, бубликами, апельсинами та ін. По завершенні дійства діти спільно з дорослими виконали українську народну колядку «Бог Предвічний».
{igallery id=1085|cid=1|pid=1|type=category|children=0|showmenu=0|tags=|limit=0}
Театралізоване дійство тим часом знайшло своє продовження в появі Доброї феї (Олена Котик). При цьому фея-Олена Володимирівна разом зі своїми маленькими помічницями Юлею Ширяєвою та Сашою Доброльожею не лише відзначили призами й чарівними намистинками активних учасників Різдвяної вікторини, а й привнесли у вечорниці атмосферу таємничості, відчуття справжнього Дива і зворушливої Казки, незаперечної Віри в незмінну перемогу Добра над Злом і здійснення світлих дитячих мрій! Родзинкою ж вечора, поза сумнівом, стало майстерне і незабутнє виконання співаками архієрейського хору Свято-Преображенського кафедрального собору м. Житомира Яковлевою Лідією та Черна Андрієм із соло Віри Бочелюк цілої низки українських народних колядок і щедрівок. Після цього всім присутнім на святі дітлахам було вручено солодкі подарунки від Житомирського відділення Нотаріальної палати України, а грошові кошти, зібрані маленькими щедрувальниками, вирішено було передати на доброчинність.
Можна впевнено стверджувати, що треті Нотаріальні вечорниці наочно продемонстрували неперервний зв`язок поколінь і поступове відродження національних звичаїв та традицій. Організоване за покликом душі свято наповнило його учасників та гостей духовною енергією і надало творчої наснаги, яких іноді так не вистачає усім нам у складних і бурхливих реаліях сьогодення. Як зазначила одна з організаторів і активна учасниця всіх житомирських вечорниць Ніна Пріма: «…Цьогорічні вечорниці були, на мій погляд, найбільш вдалими. Духовність, українська національна традиція і радість людського спілкування буквально зігрівали всіх присутніх. Я радію з того, що давно забуті звичаї українського народу все більше відроджуються і знаходять своє продовження в наших дітях. До речі, дітки виявилися настільки активними в процесі підготовки свята, що між ними виникло щось схоже на конкуренцію за принципом «хто більше розкаже віршів».
Ідейним же натхненником і майстерним режисером Різдвяного вертепу та всієї театралізованої частини Вечорниць, як і в минулі роки, виступила Віра Бочелюк. Обіймаючи посаду нотаріуса ІІ житомирської державної нотаріальної контори та перебуваючи нині в декретній відпустці по догляду за третьою(!) дитиною, вона не втрачає зв`язку із колегами по професії. Разом із однодумцями невтомно і наполегливо творить диво, яке скромно називає «живим спілкування поколінь». «Все, що робили учасники вертепу, - зазначила пані Віра, - від вивчення ролей і до виготовлення святкового реквізиту, вони робили власними руками, своїми силами, підкріплюючи непереборним бажанням єднатися навколо споконвічних духовних цінностей та традицій українського народу. Я вірю, що наші пісні, наші звичаї та традиції житимуть!»
Наостанок хочеться додати, що, створивши свято для душі власними руками, житомирські нотарі вкотре довели незаперечну давню мудрість про те, що у Бога немає інших рук, окрім наших, аби зробити нас щасливими! І що краще запалити маленьку свічечку, ніж повсякчас проклинати темряву і холод.